21. Поясніть відмінності між схоластикою та містикою. Який із цих напрямів видається вам більш виправданим, чому?
Схоластика і містика належать до другого етапу середньовічної філософії (Х—ХУІ ст.) В цей період духовні процеси випереджали соціальні у формуванні суспільства, що засвідчує роль духовного фактора в розвитку історії. Християнська релігія пронизувала собою та регламентувала всі сфери і сторони людського життя. У цей самий час формуються і провідні напрями середньовічної філософії — схоластика і містика. Обидва вони були варіантами релігійної філософії і тому на перше місце ставили Бога, який був орієнтиром для усміх міркувань та осмислень.
Відмінність між схоластикою і містикою полягала в різному ставленні до можливостей людського розуму в питаннях богопізнання. Прихильники схоластики вважали, що, хоча з допомогою розуму Бога пізнати неможливо, людина повинна повною мірою використати можливості розуму, оскільки він здатний привести до межі, з якої відкривається сфера споглядання Божої слави та величчі. Останнє досягається лише вірою, але до названої межі приводить розум. Оскільки найнадійнішим та найефективнішим засобом розуму є логіка, то найпершою ознакою схоластики є використання логіки в богопізнанні
Містики наполягали на тому, що розумування тільки шкодить християнському благочестю, тому в пошуках шляхів наближення до Бога слід покладатися на почуття, віру, любов та самозречення. Отже, у підґрунті поділу середньовічної філософії на схоластику та містику лежить різне тлумачення співвідношення віри та розуму у справі богопізнання.
На мою думку більш виправданим напрямком є саме схоластика, тому що вона по-перше не виключає того що божественну сутність не можливо пізнати людським розумом, а по-друге тому що завдяки розуму ми можемо максимально наблизитись до межі споглядання Бога. Тобто прихильники схоластики заохочували розвиток науки та логіки, тому що розумовий розвиток є шляхом до Бога.
Прихильники містики вважали, що Бога варто сприймати лише на віру і вони відкидали думку, що розум може наблизити до божественної сутності.
22. Поясніть спільне та відмінне між схоластикою та містикою як напрямами середньовічної філософії.
Схоластика і містика належать до другого етапу середньовічної філософії (Х—ХУІ ст.) В цей період духовні процеси випереджали соціальні у формуванні суспільства, що засвідчує роль духовного фактора в розвитку історії. Християнська релігія пронизувала собою та регламентувала всі сфери і сторони людського життя. У цей самий час формуються і провідні напрями середньовічної філософії — схоластика і містика.
Спільним для схоластики і містики крім часового проміжку є ще й те що вони були варіантами релігійної філософії , тому для них незаперечним був авторитет Святого Письма, а Бог поставав вихідним орієнтиром для усіляких міркувань та осмислень.
Відмінність між схоластикою і містикою полягала в різному ставленні до можливостей людського розуму в питаннях богопізнання. Прихильники схоластики вважали, що, хоча з допомогою розуму Бога пізнати неможливо, людина повинна повною мірою використати можливості розуму, оскільки він здатний привести до межі, з якої відкривається сфера споглядання Божої слави та величчі. Останнє досягається лише вірою, але до названої межі приводить розум. Оскільки найнадійнішим та найефективнішим засобом розуму є логіка, то найпершою ознакою схоластики є використання логіки в богопізнанні
Містики наполягали на тому, що розумування тільки шкодить християнському благочестю, тому в пошуках шляхів наближення до Бога слід покладатися на почуття, віру, любов та самозречення. Отже, у підґрунті поділу середньовічної філософії на схоластику та містику лежить різне тлумачення співвідношення віри та розуму у справі богопізнання.
23. Розкрийте особливості філософії епохи Відродження, назвіть її представників. Назвіть основні філософські течії європейського Відродження і дайте їх коротку характеристику.
Криза середньовічного світобачення, а також хід соціокультурних процес...
